Історія створення школи

Як в цілому в Україні, так і у Перемишлянах в найдавніші часи освіта починалася від науки в дяка, в якого діти навчалися рахувати, молитися, а також читати церковні книги.
В акті візитації місцевої парафії 1761р. зазначено, що школа стояла на церковному городі. В ній жив дяк і вчив дітей. Недалеко знаходилась також і жидівська школа.
Варто зазначити, що 27 квітня 1788 року львівська консисторія скерувала у парафії директивного листа, яким наказувала парохам заохочувати селян до посилання дітей у школи, показуючи їм користь від навчання.
В кінці ХУШ - поч.. XIX ст.. всім священикам від єпископату постійно надходили рекомендації всіма силами схиляти дітей до навчання, підшукувати вчителів з числа здібних учнів, та й самим вчити дітей читати у школах.
На жаль, шкільні справи в Галичині рухалися дуже повільно. У 1841 році тут тільки 14% дітей шкільного віку відвідували школу, а в 1850 році - тільки 36%, тоді як в інших землях австрійської монархії 95-100%.
У 1866 році в міській школі Перемишлян навчалося тільки 64 хлопці та 49 дівчат. Це при тому, що у місті було біля 3000 населення. У 1868р. до школи ходили 126 учнів, хоча могли ходити 189 учнів.
12 листопада 1887 року на засіданні місцевої шкільної ради на пропозицію її голови ксьондза Зигмунда Більського, підтриману бурмистром Антоном Білецьким, було ухвалено провести поділ школи на чоловічу і жіночу, бо дуже збільшувалася кількість учнів. Такий поділ вже було здійснено з 1893/94 навчального року. У розпорядженні школи в той період було три будинки. У двох будинках було 10 кімнат і там навчалися діти, а в третьому жив директор. В 1898 році у школі навчалося 577 учнів, а повинно б навчатись 782 дітей.
Гальмувала розвиток школи нестача вчителів. Причина-низька заробітна плата вчителя.
У зв'язку з переповненістю шкіл та, мабуть , з бідністю батьків далеко не всі діти мали можливість відвідувати школу. За статистичними даними, восени 1902 року в Перемишлянах було записано тільки 327, а реально її відвідували тільки 324 дитини.
Серед дітей, зобов'язаних до навчання, було 61.55% євреїв, 23, 42% поляків та 14,82 українців. Мабуть, саме таким було співвідношення населення в місті.
З 1 вересня 1903 року жіноча школа стала 6-класною. З осені 1910 року вона перейшла в новий будинок, що мав 9 кімнат для навчання. Планувалося при цій школі відкрити 3-класну школу по підготовці до гімназії. Адже передбачалося відкриття приватної гімназії. В ті часи шкільні приміщення були переповнені і навчання проходило у дві зміни.
Окружна шкільна рада перед Першою світовою війною відзначалася своїм польським патріотизмом. Це проявлялося в тому, що на початку липня 1914 року вона повідомила кільканадцятьох вчителів-українців про звільнення з роботи. З початком війни навчання було призупинено, а у 1915 році знову відновлено, проте з грудня 1915р. приміщення жіночої школи було забрано під казарму, а згодом під військовий шпиталь. Після Першої світової війни шкільництво в Перемишлянах занепадало.
Так в 1930 році в чоловічій школі навчалося 42 українці, в жіночій -  38 та в приватній польській гімназії 56 українців.
Директором жіночої 7-класної школи від 1 серпня 1929 року була Марія Мазурівська, полька, яка народилася в Тернополі. До того працювала в Букачівцях і Самборі.
В 1936 році в Перемишлянах працювали дві 7-класні польські школи: чоловіча та жіноча. Була також приватна польська гімназія, де навчалися 26 учнів.
Після Другої вітової війни освіта в нашому місті розвивалася в умовах становлення радянської влади.
Органи влади ставили завдання перед освітянськими колективами по охопленню всіх дітей шкільного віку навчанням. В Перемишлянах була створена середня, а згодом і восьмирічна школи. Поступово змінювалися матеріально-технічна база шкіл, зростав якісний склад педагогічних працівників. Цьому сприяло те, що до Перемишлян почали прибувати кваліфіковані педагогічні працівники.
Першими директорами Перемишлянської школи були Любінець В.І. та Кобів І. М. В числі перших вчителів були Тацоха Г.П., Понежа М. В., Мусієздова М.І., Піхуля М. П., Семенець О.Ф., Трохим’як О.М., Божемська С.Є., Хаврова Н.Т., Дорафієнко О.М., Кибкало Н. Ф., Зозуля В.Я., Поцайлович С.Д., Губенко В. Д., Стекура В. Ф., Артеменко І. Ф., Саушкіна С. Ф., Пономаренко І.К., Сидоренко Г.Д., Калінічук М.П., Муха К.В., Шевченко К.В.
Однак, поряд з позитивними тенденціями розвитку освіти школа у радянські часи була заідеологізована та уніфікована, не враховувала історичних традицій.
Теперішнє приміщення школи було збудоване у 1974р. за типовим проектом, розрахованим на 1127 учнів. З 1974 р. по 2004р. функціонувала Перемишлянська середня загальноосвітня школа №1.
Згідно розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 479  від 24 червня 2004р середня загальноосвітня школа №1 була реорганізована в НВК «Середня загальноосвітня школа-гімназія» м.Перемишляни.
Свідоцтво про державну реєстрацію видано 11 березня 2005 року.